Непомітна українська трагедія

Хочу написати про мужність. Про волю. Про мотивацію. Про внутрішню силу. Про страшне горе та про пам'ять.

Про людину, перед якою варто всім нам схилити голови.

Життя не балувало цього хлопця. Його батько помер. Його мати загинула у ДТП на початку 2015 року. А незабаром померла і бабуся, з якою він жив, нерідна йому бабуся, але яка дуже його любила.

Він з дитинства був сам, по життю сам, проте це не завадило йому бути добрим, людяним та співчутливим. Він не спився, не опустився на соціальне дно, бо мав дуже велике прагнення чогось досягти у житті та при цьому залишитись людиною. І він нею залишився і став ані безхатченком, ані злодієм, а військовим розвідником.

Юрій Васильович Волков народився 24.06.1989 у місті Новоград - Волинський Житомирської області.

З 3-х років він не знав, що таке батьківська турбота та материнська любов. У його сім'ї настали важкі часи, тому його та ще двох його братів (а усього в родині було п'ятеро дітей) розкидали по дитячих будинках. Коли його вирішили знайти, то довго не могли цього зробити, аж поки не виявили Юру у дитбудинку, що у Денишах під Житомиром.

Тоді хлопцю було вже 13 років і він був худим, мов вовченя. Не знав, що таке любов, що таке обняти, пожалітися, про щось поговорити особисте.

Після випуску з інтернату вступив до вищого професійного училища, де здобув фах електрика. Після цього Юрій Васильович переїхав жити до матері у село Романівка.

Підробляв в Овручі у столярному цеху, різноробочим на будівництвах, більше року - охоронцем в ТРЦ Блокбастер у Києві.

Коли постало питання, яким шляхом йти далі, Юрій обрав військовий та у квітні 2016 року підписав із ЗСУ контракт.

Військовослужбовець 54-го окремого розвідувального батальйону.

Часто дзвонив рідним зі словами: "Здоров'я бажаю! Як ви там, як малі?" і після коротких відповідей, казав: "Спіть спокійно, вас оберігає Юра Волков."

28 жовтня близько 15.00 в районі Маріуполя хлопець потрапив під ворожий мінометний обстріл. Його побратим загинув на місті, а Юрія з важкими пораненнями доправили до лікарні.

29 жовтня він помер від шоку та множинних осколкових поранень лівої частини тіла.

Він мав приїхати і привезти з війни два прапори, один родині брата, інший, підписаний побратимами, чотирьох з яких вже немає, для вчителів у дитбудинку, де пройшло його дитинство, щоб вони ним пишалися.

Він не встиг, але побратими знайшли ці прапори і дитбудинок свій обов'язково отримає.

Два дні не вистачило, щоб він повернувся додому, до цивільної дружини, яка перебуває на 9-му місяці вагітності, до братів, племінників, друзів. Всі його чекали, щоб відсвяткувати його повернення у відпустку, можливо і весілля.

Замість цього відбувся його похорон.

Ця розповідь - велика українська трагедія однієї людини, історія нещасливого життя, що залишилась майже непоміченою на тлі інших подій, на яких робили акцент наші ЗМІ.

Передайте цю розповідь далі. Люди не мають права забути.

А якщо забудуть - хіба це люди?


Свежие новости

13:00
В Киеве загорелся детский сад: подробности пожара
12:24
Новые кредиты и золотовалютные резервы: выплата долгов “разденет” Украину
12:23
Рекордный обвал гривни: появился обнадеживающий прогноз на февраль
12:21
Кровная месть в Украине. Разве не жива эта традиция и поныне?
18:00
Это будет настоящий хаос: еврономерам предрекли массовые «зачистки»
17:30
Украина может отказаться покупать российский газ: эксперт назвал условие
17:00
В Украину пришли суровые морозы: появился новый прогноз синоптиков
16:00
В Ивано-Франковске отменили масштабную забастовку перевозчиков, намеченную на понедельник
15:30
Будут ли расти цены на недвижимость – эксперты дали прогноз
14:30
ГСЧС предупреждает об осложнении погодных условий в 7 областях
14:00
Украину ждет спад безработицы: зарплаты будут расти
14:00
Ослепляют дальним светом: на дорогах Украины процветает новый способ развода
13:30
"Маржа на литре — 3 грн". Почему бензин в Украине стал дороже доллара
13:00
Саакашвили предложил перенести столицу из Киева в Черкасскую область
12:58
Полная нищета: украинцы закладывают в ломбардах последнее
12:46
Порты Украины: как миллиарды уходят в песок
17:00
Роман Скрипин дал откровенное интервью: нас ждут очень не простые времена
Больше новостей